День пам`яті жертв ГОЛОДОМОРУ

    Сьогодні, у четверту суботу листопада, Україна та світ затамовують подих, згадуючи про одну з найчорніших сторінок нашої історії – Голодомор 1932–1933 років. Це не просто дата в календарі, це – день нашої спільної скорботи, день, коли біль мільйонів безневинних душ об'єднує нас у тихій молитві та пам'яті.

    Коли ми запалюємо Свічку пам'яті на своїх підвіконнях, ми запалюємо вогник надії, що ця жахлива трагедія ніколи не повториться. Ми згадуємо кожну дитину, яка не дочекалася світанку, кожну матір, чиї очі назавжди застигли від горя, кожного батька, чиї сильні руки ослабли від голоду.

    Це був свідомий злочин, геноцид, спрямований на знищення української нації, нашої волі, нашого духу. Земля-годувальниця тоді перетворилася на цвинтар, а зерно, яке мало б дати життя, відібрали в людей силою.

    Сьогодні ми не просто сумуємо. Ми пам'ятаємо, щоб не забути, і знаємо, щоб ніколи не пробачити. Наш обов'язок перед мільйонами загиблих – берегти правду, передавати її з покоління в покоління і будувати сильну, незалежну Україну, за яку вони віддали свої життя.

    Пам'ять про Голодомор житиме вічно в наших серцях. Ми пам'ятаємо. Ми сильні. Ми переможемо.